.

.

Сім‘я мені потрапила підприємців, зі складом дуже близьким до моєї, тому історія стала одразу дуже особистую, а сім‘я — інтровертами.

Сам я інтроверт, до речі. І ще на початку роботи над проектом почув вислів про маленькі кімнати і вирішив, що він дуже про інтровертів і економію (ВПО все ж), да і сам по собі чудовий.

Також вплив на проект мала інтернет-культура з уявленнями про інтровертне житло. Завжди щось відгороджене або підняте над. Наш півострів, до речі, дуже підходить.

На основі всіх попередніх речей визначилась наступна проблематика, також, звісно, травматичний досвід

.

Зупинився пошук на цьому варіянті з двох окремих башт, де сходи винесені окремо. НУ ДУЖЕ ПРИВАТНО.

Але чи правильно все зводити до чорного і білого? Чи правильно залишати чітко приватне і неприватне, без середини? 

Ні, не варто губити відтінки і градаціі.

Тому в проект вводиться нова концепція мякоі соціалізаціі

.

.

Соціалізація це про людей і сусідство, звісно. На ділянці я знаходжусь скраєшку, в деревах.

Сусідство в мене чудове, великі сім'і з великими будинками, не думаю, що шумні, да і я в деревах.

Контрастую з ними в об'ємах. Площа забудови всього 25кв.м.

.

Попри малі розміри простір насичений і багатий. 

На захід (зліва) в основному приватні простори (увечері буде топ).

Східна ж частина є більш публічним простором, але і комунікаційним. Вранці робити зарядку на сходах — неймовірно, завдяки вікнам і розсіяному світлу.

.

Розумію ризики, пов'язані зі сходами, але треба йти на жертви.

Сходи завжди динамічні, роскочегарюють трішки мою коробку, тим паче в мене сходи завжди різні і неповторні. По характеру і висоті.

.

Тераса надає градієнт приватності, від двометрового, до мінімального 0,8м.

Можна бути і відчувати себе на даху або стариною Беніто, що виступає перед натовпом, або Жуком Печерним, що вийшов подихати на дах і ніхто про це не дізнається.

Тераса природньо вийшла по формі з коробки, трішки прагне в небо.

Форма коробки вийшла з феноменології. Ділянка розташована так далеко, що хотілось дати людині винагороду, або хоча б відчуття за те, що вона пройшла такий шлях. Цей паралелепіпед являє собою умовну нагороду своєю акцентованістю на фоні дерев. 

.

Вікна ставив з інтерьєрів, напівпрозорість пішла з концепції м'якої соціалізаціі. Це допоможе підтримувати розуміння присутності життя, не дасть забути про тиху сім'ю.

Дошки ж додають приватності там, де це необхідно.

.

.

Я робив каркас. Але не про нього, як видно, мова.

Також діагоналі по двом стінам — для вежі важливо. 

Використовував К-подібні розпорки задля економії матеріалу да кращої роботи конструкції.

.